Мануальні методики мобілізації – це вплив на суглоби та м`які тканини за засобами тиску, розминання, розтягування, скручування та інших маніпуляцій, що значно поліпшує діапазон руху, зменшує біль і покращує загоєння ран. Ця техніка передбачає вплив на суглоби, або м’які тканини за допомогою певного чергування рухів різної сили, швидкості та амплітуди. Метою даного виду терапії є відновлення оптимального функціонування суглобів за допомогою ритмічних, повторюваних, інертних рухів при розтягуванні суглобової щелини. Мобілізація м’яких тканин застосовується для усунення підвищеного тонусу м’язів, відновлення і зміцнення м’язової сили, розслаблення м’язі

Під час проведення процедур з постізометричної релаксації використовується дозоване скорочення м’язів пацієнта шляхом цілеспрямованого впливу на певні ділянки тіла. Ця активна техніка може застосовуватися для розслаблення м’язів, зменшення набряків, збільшення рухливості і мобілізації суглобів.

У рамках лікувальної гімнастики терапевтичні вправи підбираються індивідуально, в залежності від стану пацієнта. Ефективність вправ оцінюється протягом усієї програми реабілітації. Вправи лікувальної гімнастики націлені на збільшення рухливості в суглобах, розтягування м`язів, зміцнення нервово-м’язової системи, покращення ходи і балансу. Мобілізація м’яких тканин застосовується для усунення підвищеного тонусу м’язів, відновлення і зміцнення м’язової сили, розслаблення м’язі.

Масажна терапія – це систематизований вплив на м’які тканини з метою нормалізації їх стану. Залежно від використовуваних прийомів, масажі бувають розслаблюючими або стимулюючими. Дотик – головна складова масажної терапії, що поєднує в собі науку і мистецтво. Терапевти вивчають конкретні прийоми масажу, а потім за допомогою власного почуття дотику та досвіду визначають силу тиску, необхідні для кожної людини, виявляють зони напруги та інші проблеми в м’яких тканинах. Терапевтичний масаж використовують для стимулювання кровообігу, м’язового тонусу, насичення тканин організму киснем. Масажні прийоми складають важливу частину різних додаткових терапій. Доведено, що основні прийоми масажу – погладжування, розтирання, розминання, вібрація – стимулюють фізичний і емоційний стан людини.

При правильному застосуванні темпу пацієнт відчуває значні позитивні зміни. Тейп активізує власні захисні механізми організму, не обмежуючи свободи руху. Еластичність тейпа ідентична еластичності шкіри, лікування ефективне, безболісне та безпечне. Це означає, що тейп має безпосередній вплив на епідерміс. Візуально можна спостерігати хвилі у напрямку застосування тейпа – так званий ліфтинг. Це призводить до швидкого зменшення компресії, внаслідок чого відновлюється кровообіг і лімфоток. Тиск на больові рецептори зменшується, внаслідок чого відразу знижуються больові відчуття. Застосовуючи різні методики тейпування, можна досягти різних ефектів. При цьому один з найважливіших ефектів – стимулювання здатності організму до самовідновлення. Показання до застосування тейпу: лікування травм опорно-рухового апарату; біль у спині і плечах, а також у колінних суглобах і гомілках; зменшення запалення, набряків і синців; лікування лімфодеми і гематом; корекція постави або зміни положення суглоба; поліпшення пропріорецепції; лікування проблем, викликаних надмірними навантаженнями; вплив на властивості фасції від механічної до сенсорної стимуляції. Профілактично тейп використовують для захисту м’язів і суглобів від перевантажень, а також при правильному застосуванні – для розширення діапазону руху.

Електроміостимуляція (або міостимуляція) – це метод «пасивної» гімнастики, коли пацієнт не рухаєтеся, а його м’язи працюють. При звичайному фізичному навантаженні (наприклад, прогулянки або фізичні вправи) у роботу включаються не всі м’язові волокна. А при міостімуляції задіюються абсолютно всі збудливі структури (поперечносмугасті і гладкі м’язові клітини), реагують стінки великих судин, відкриваються резервні капіляри. Це дозволяє добре пропрацювати навіть дуже слабкі м’язи. Міостимуляція дозволяє дістатися до м’язів, які розташовані дуже глибоко, та які в звичайних умовах важко задіяти. Включення в роботу таким чином додаткових ресурсів організму, які раніше були вимкнені і не виконували свого прямого призначення, дозволяє істотно активізувати функції організму. Дія міостимуляції спрямована на відновлення м’язового тонусу та нарощування м’язової маси, а на судинному рівні – на активацію кровотоку та лімфотоку. Загальна дія на організм – поліпшення функціонального стану нервової та ендокринної систем, активізація обміну речовин.

Магнітотерапія – це метод фізіотерапії, заснований на впливі низькочастотного магнітного поля на хворий сегмент, ділянку або організм у цілому. При цьому тканини організму не намагнічуються, але лімфі та крові передаються магнітні властивості, що покращує обмінні процеси. Основна мета магнітотерапії – це боротьба з болем. Завдяки впливу магнітного поля знижується біль у людей з травмами, артритами і артрозами. Також магнітотерапія успішно застосовується для зняття набряків і розсмоктування гематом. Однією з найважливіших переваг цього методу лікування є те, що його легко переносять навіть ослаблені пацієнти та люди похилого віку. Окрім позбавлення від болю, у пацієнтів спостерігається поліпшення загального стану організму.

Магнітолазерна терапія – це фізіотерапевтична процедура, під час якої на організм хворого впливає магнітне поле, а також лазерне випромінювання низької інтенсивності. Таке лікування може проводитися паралельно з іншими процедурами. Магнітолазер має знеболюючу, протизапальну, регенеруючу, імуномодулюючу дію. Лазерна терапія покращує мікроциркуляцію, підсилює лімфоток, зменшує в’язкість крові, має антимікробну, противірусну і протиалергійну дію. Основними показаннями для магнітолазерної терапії є запальні, травматичні та дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів, остеоартроз.

Ампліпульстерапія – це фізіотерапевтична процедура, призначена для електростимуляції проблемних зон на тілі пацієнта синусоїдальними модульними струмами (СМС). Метод заснований на використанні амплітудних пульсацій модульних струмів, які генеруються спеціальним приладом. Синусоїдальні модульні струми безпосередньо впливають на нервові рецептори в певному встановленому фізичному ритмі, що допомагає пацієнту подолати больовий синдром. Ампліпульстерапія застосовується для зняття больових проявів при невралгіях, невритах, травмах суглобів, ураженні периферичних нервів, дегенеративних змінах суглобів і хребта. Застосовують метод при порушенні периферичного кровообігу, а також при ангіоспазмах та захворюваннях судин. Ампліпульстерапія також показана при атрофії м’язів після тривалої нерухомості після операцій та травм, при радикуліті, деформуючому артрозі, артриті, забитті, периартриті, остеохондрозі хребта, переломах кісток.

Дарсонваль-терапія покращує кровообіг, живить шкіру, збільшує приплив кисню, сприяє відтоку надлишків рідини і загоєнню різних пошкоджень на шкірі, нормалізує діяльність ендокринної та вегетативної нервової системи, зменшує больові відчуття. При регулярному використанні нормалізує сон, покращує працездатність і підвищує імунітет. Дарсонваль-терапію використовують для лікування остеохондрозу, радикуліту, невралгії. Він сприяє відновленню кровопостачання тканин хребта, знімає напругу м’язів, покращує проходження імпульсів нервових закінчень і знижує больовий синдром. Також дарсонваль-терапію використовують для загоєння ран, зменшення післеопераційних гематом і набряків. Косметологія – ще один з широких напрямків використання дарсонваль-терапії.

Черезшкірна електронейростімуляція (ЧЕНС-терапія) давно довела свою ефективність у лікуванні багатьох захворювань. Цей метод передбачає вплив на больове вогнище імпульсами електричного струму низької частоти. Сеанс ЧЕНС-терапії триває приблизно 20-40 хвилин. При цьому спостерігаються незначні скорочення м’язів. Особливістю даної процедури є те, що пацієнти з перших хвилин відчувають зменшення болю. Загалом, можна виділити наступні ефекти цієї терапії: зниження больових відчуттів, збільшення локального кровотоку, стимуляція обмінних процесів в області ураженого органу, поліпшення трофіки тканин больової ділянки. Крім того, ЧЕНС-терапія дозволяє ефективно спрямовувати до вогнища захворювання лікарські засоби, які зберігають свої корисні властивості, при чому рівень чутливості до препаратів збільшується. Показання для застосування: захворювання опорно-рухового апарату і їхні вторинні прояви, зокрема остеохондроз, міжхребцева грижа, коксартоз, спондилоартроз тощо. ЧЕНС-терапія настільки ефективна для усунення запальних процесів у тканинах і блокування больових відчуттів, що у деяких випадках її призначають як альтернативу медикаментозному лікуванню.

Першим завданням МТТ є стабілізація функції м’язів, що залишилася після операції. Потім, протягом реабілітаційного процесу нарощуються сила і силова витривалість мускулатури настільки, аби була можливість без болю і обмежень здійснювати діяльність у повсякденному житті: на роботі, вдома, у спорті, під час дозвілля. Важливо, щоб пацієнт після завершення процесу реабілітації зміг самостійно займатися підтримуючим тренуванням з мінімально можливою витратою часу для того, щоб забезпечити ефективний захист від повторних травм і захворювань.

Механотерапія є одним з видів лікувальної фізкультури, яка передбачає дозовані, ритмічно повторювані фізичні вправи на спеціальних апаратах або приладах з метою відновлення рухливості в суглобах, усунення контрактур (апарати маятникового типу), полегшення рухів і зміцнення м’язів (апарати блокового типу), підвищення загальної працездатності (тренажери). Методика механотерапії диференціюється відповідно до анатомо-фізіологічних особливостей організму і клінічних форм захворювання. При цьому враховуються активність паталогічного процесу, стадія та давність захворювання, ступінь функціональної недостатності.

Тракційна терапія – це лікувальна процедура, яка використовувалась з давніх часів для лікування опорно-рухового апарата людини. Тракція може відбуватися за допомогою власної ваги тіла або спеціального вантажу, що передбачає постійну силу витяжки. Більш досконалим різновидом тракційної терапії є витяжка за допомогою зусилля, яке створюється спеціальними електронними пристроями. Суть тракційної терапії полягає в розвантаженні міжхребцевого диска, звільненні ущемлених нервових корінців і створення умов для втягування диска при наявності грижі.
Тракційна терапія за допомогою витяжки “TRAComputer” є сучасним методом, за допомогою якого проводиться лікування захворювань хребта і суглобів. “TRAComputer” – це обладнання для проведення контрольованого компю`тером витягування хребта з метою декомпресії міжхребцевих дисків, або «суха витяжка» хребта, що значно покращує його функціональність. Цей метод терапії також широко використовується для розвантаження суглобів.

Парафінотерапія - дуже важливий метод в лікуванні дітей з ДЦП. Даний метод заснований на використанні властивостей парафіну - низька теплопровідність і акумуляція тепла. Парафін використовують в лікувальних цілях нагрітий до 40 градусів, при цьому парафін накладають на шкіру дитини не боячись опіків.
Вплив на шкіру полягає в тому, що шкіра тривалий час прогрівається, прогріваються м'язи, прилеглі внутрішні органи. Також під час процедури розширюються капіляри і судини, поліпшується кровообіг. Найголовніше, що необхідно для діток ДЦП це розслаблення м'язів.

Парафін при цьому не проникає в шкіру, не викликає алергії і не пересушує.